Дорогой Николай Андреевич, как же Вас не хватает! Сегодня вспомнила строки из Вашего стихотворения: Так хочеться ще лікувать, творити, Не знаючи ні втом, ні каяття, Я – за примноження добра у світі! За працю я! Я – за життя! Как можно так любить, любить людей, любить жизнь, любить труд! Вечная Вам память!
